коливатися — [колиева/тиес а] а/йус а, а/йеіс :а, а/йеіц :а, а/йуц :а … Орфоепічний словник української мови
коливатися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
хитатися — а/юся, а/єшся, недок., хитну/тися, ну/ся, не/шся, док. 1) Рухатися, коливатися з боку на бік вперед і назад або згори вниз; колихатися, гойдатися. 2) чим. Здійснювати коливальні рухи чим небудь; коливатися. 3) Не мати стійкості, стояти не міцно,… … Український тлумачний словник
переливатися — а/ється, недок., перели/тися, ллє/ться і рідко перелля/тися, лля/ється і ллє/ться, док. 1) Литися з одного вмістилища в інше. || перен. Переходити з одного стану в інший, від одного почуття до іншого, від однієї думки до іншої і т. ін. ||… … Український тлумачний словник
тремтіти — мчу/, мти/ш, недок. 1) Трястися від холоду, страху, слабості, хвилювання тощо; дрижати (у 1 знач.). || чим. 2) перев. 3 ос. Трястися, коливатися, хитатися від чого небудь. || Мигтіти, мерехтіти (про світло, вогонь і т. ін.). || Коливатися,… … Український тлумачний словник
тріпатися — I тріп атися а/ється, недок. Розвіватися, коливатися в повітрі, на вітрі тощо, рухатися від подуву повітря. II тр іпатися трі/паюся, трі/паєшся, недок. 1) Судорожно смикатися, битися. || Конвульсивно здригатися всім тілом. || Ширяти, рвучко… … Український тлумачний словник
вихлювати — ю/ю, ю/єш, недок., діал. Хитатися, коливатися … Український тлумачний словник
драгліти — і/є, недок., розм. 1) Труситися, коливатися. 2) Згущатися, нависати … Український тлумачний словник
дрижати — жу/, жи/ш, недок. 1) Трястися від холоду, страху, хворобливого стану і т. ін.; тремтіти. 2) Коливатися, хитатися, двигтіти під впливом чого небудь. || Бути нерівним, мінливим (про світло, вогонь); миготіти, мерехтіти. || Звучати переривчасто,… … Український тлумачний словник
заколиватися — а/юся, а/єшся, док. Почати коливатися, розмірено рухатися з боку на бік, згори вниз … Український тлумачний словник